–анн≥й етап ≥стор≥њ —тародавньоњ √рец≥њ носить назву крито-м≥кенський, або егейський. ¬ IIIЧII тис¤чол≥тт¤х до н. е. виникають перш≥ держави у басейн≥ ≈гейського мор¤ Ч на остров≥  рит ≥ п≥востров≥ ѕелопонес (м≥ста ћ≥кени, ѕ≥лос, “иринф). ÷е були держави монарх≥чного типу, под≥бн≥ до давньосх≥дних деспот≥й, ≥з розгалуженим бюрократичним апаратом та сильними общинами. ѕоштовхом до початку досл≥джень англ≥йського археолога јртура ≈ванса на  рит≥ послужили сюжети давньогрецьких м≥ф≥в про майстра ƒедала, що побудував в  носс≥ дл¤ цар¤ ћ≥носа палац-лаб≥ринт ≥ про геро¤ “есе¤, що перем≥г мешканц¤ лаб≥ринту ћ≥нотавра ≥ знайшов зворотн≥й шл¤х за допомогою Ђнитки јр≥адниї. ћ≥кени в≥дкрит≥ √енр≥хом Ўл≥маном п≥сл¤ розкопок в ћал≥й јз≥њ, де в≥н в≥дшукав легендарну “рою.

   Ќаприк≥нц≥ III Ч на початку II тис¤чол≥тт¤ до н. е. наймогутн≥шим було  ритське царство Ч таласократ≥¤, ¤ка займала вин¤тково виг≥дне географ≥чне положенн¤, волод≥ла сильним флотом.  ритськ≥ майстри тонко обробл¤ли бронзу, але не знали зал≥за, виготовл¤ли ≥ розписували керам≥чний посуд зображенн¤ми рослин, тварин, людей.

„ервона колонада  носського палацу

   ƒонин≥ вражають руњни царського палацу в  носс≥. ¬≥н ¤вл¤в собою багатоповерхову споруду, б≥льш≥сть прим≥щень ¤коњ сполучен≥ складною системою переход≥в, коридор≥в ≥ н≥коли не мали зовн≥шн≥х в≥кон, осв≥тлювалис¤ через спец≥альн≥ св≥тлов≥ шахти. ” палац≥ д≥¤ла система вентил¤ц≥њ ≥ водопостачанн¤. —т≥ни прикрашен≥ прекрасними фресками. ќдна ≥з найзнаменит≥ших Ч Ђѕарижанкаї (нин≥ в колекц≥њ јрхеолог≥чного музею ≤ракл≥ону) Ч так јртур ≈ванс назвав зображенн¤ молодоњ ж≥нки ≥з темним в'юнким волосс¤м.

   ѕалац був центром ≥ пол≥тичного, ≥ рел≥г≥йного житт¤ держави ћ≥носа. ѕоклон¤лись крит¤ни богин≥ ћатер≥ ƒео, њй служила верховна жриц¤ Ч дочка ћ≥носа, ¤ку можуть зображувати велика ≥ мала статуетки Ѕогин¤ з≥ зм≥¤ми. ≤нш≥ артефакти вказують на те, що у рел≥г≥йних у¤вленн¤х центральним був культ бика ¤к уособленн¤ ѕосейдона Ч бога громовержц¤ ( рит та прилегл≥ острови часто потерпали в≥д землетрус≥в): дах палацу прикрашали монументальн≥ зображенн¤ рог≥в, у вигл¤д≥ голови бика виготовл¤ли ритуальн≥ судини, на одн≥й ≥з фресок зображена гра акробат≥в з биком Ч “аврокатапс≥¤.  носс зруйнований внасл≥док виверженн¤ вулкану на остров≥ “≥ра, ≥  рит втратив своЇ пан≥вне положенн¤, в≥рог≥дно, внасл≥док, так званого, ћ≥нойського вивережнн¤.

   “ак з середини II тис¤чол≥тт¤ до н. е. центром грецькоњ цив≥л≥зац≥њ стали ћ≥кени, населен≥ греками-ахейц¤ми. …ого оточували могутн≥ оборонн≥ ст≥ни, складен≥ з величезних, грубо обтесаних кам'¤них блок≥в. √оловн≥ Ћевов≥ ворота прикрашала трикутна стела ≥з рельЇфним зображенн¤м двох левиць. √енр≥х Ўл≥ман знайшов також золоту усипальницю м≥кенських цар≥в Ч гробницю јтре¤ Ч розташован≥ по колу п≥дземн≥ споруди ≥з купольними склеп≥нн¤ми. ћ≥кени очолили ахейц≥в у “ро¤нськ≥й в≥йн≥, осп≥ван≥й в Ђ≤л≥ад≥ї, ¤ка приписуЇтьс¤ авторству √омера.

   «никненн¤ м≥кенськоњ культури в XII стол≥тт≥ до н. е. пов'¤зують ≥з вторгненн¤м з п≥вноч≥ Ѕалканського п≥вострова дор≥йських племен, серед ¤ких все ще панував родовий лад. ѕоневоленн¤ дор≥йц¤ми кор≥нних мешканц≥в призвело до занепаду грецьких м≥ст ≥ њх культури, зокрема втрати ранньогрецькоњ писемност≥ (так зване, критське письмо).