ћ≤Ќќ—№ »… ѕ≈–≤ќƒ     

      Ќа початку 20 стол≥тт¤ в≥дкрили св≥ту грецьку цив≥л≥зац≥ю догомер≥вського пер≥оду. ÷ентром њњ в середин≥ 2 тис¤чол≥тт¤ до н. е. був остр≥в  рит, а п≥зн≥ше ћ≥кени на п≥вдн≥ ѕелопоннесу, зв≥дки јрхеолог≥чн≥ розкопки на остров≥  рит, п≥вдн≥ ѕелопоннесу та в “роњ наприк≥нц≥ 19 Ч на походить ≥ назва культури Ч крито-м≥кенська (в≥д початку 2 тис¤чол≥тт¤ до н. е. до приблизно 13 стол≥тт¤ до н. е.). Ќа  рит≥, де ≥снувала рабовласницька держава, в м≥стах  носс, ‘ест та ћал≥¤ досл≥дники в≥дкрили залишки розк≥шних палац≥в, ¤к≥ ¤вл¤ли собою мегарон Ч лаб≥ринти прим≥щень, поЇднаних м≥ж собою переходами та сходами ≥ розташованими довкола широкого внутр≥шнього двору.  ≥мнати мали р≥зноман≥тне призначенн¤: особист≥ покоњ, св¤тилища, сховища дл¤ продукт≥в, скарбниц≥, майстерн≥ рем≥сник≥в.

ћ≤ ≈Ќ»

  —кладна система прим≥щень  носського палацу передана у м≥ф≥ про ћ≥нотавра та аф≥нського цар¤ “есе¤. «а переказом,  носський лаб≥ринт побудував майстер ƒедал. ƒонин≥ не меншу ц≥нн≥сть становл¤ть ун≥кальн≥ наст≥нн≥ розписи палацу. Ѕлизько 1600 до н. е. критськ≥ майстри оволод≥ли техн≥кою фресок Ч живопису по сир≥й штукатурц≥ Ч ≥ оздобили палац ћ≥носа ¤скравими р≥знобарвними розписами. —т≥ни прикрашають пейзаж≥ з≥ скел¤ми та кв≥тучими деревами, зображенн¤ р≥зноман≥тних тварин Ч дельф≥н≥в, антилоп, к≥шок, птах≥в тощо. ƒивовижна точн≥сть зображених ф≥гур св≥дчить про високий р≥вень майстерност≥ њх автор≥в, а також вм≥нн¤ розум≥ти природу. ќкр≥м тваринно-рослинних сюжет≥в, широко в≥дом≥ сцени принесенн¤ дар≥в, розваг (зокрема, таврокатапс≥њ Ч танцю ≥з чорним биком ¤к вт≥ленн¤м ѕосейдона на земл≥).

     ” зображенн≥ ф≥гур критськ≥ майстри керувались умовними правилами: груди ≥ плеч≥ подавались в анфас, а обличч¤ та ноги Ч у проф≥ль. ¬изначальним було й широке використанн¤ зооморфних мотив≥в, а також кольорове р≥шенн¤ Ч ¤скрав≥ локальн≥ червон≥, син≥ та зелен≥ тони викликають асоц≥ац≥њ та спор≥днюють критський живопис ≥з мистецтвом —тародавнього ™гипту. ѕроте в  носс≥ сама манера автора б≥льш в≥льна, вона не п≥дкорюЇтьс¤ жорстким канонам, характерним дл¤ ™гипту.

   ¬ середин≥ 15 стол≥тт¤ до н. е. потужне виверженн¤ вулкана на сус≥дньому остров≥ “≥ра (—антор≥н≥), в≥доме ¤к ћ≥нойське виверженн¤, знищило кв≥тучу цив≥л≥зац≥ю  риту. ”с≥ м≥ста, окр≥м  носса, покинут≥ њх мешканц¤ми. —аме тод≥ греки-ахейц≥ захопили  рит, встановили на свою владу, таким чином поклавши к≥нець м≥нойськ≥й таласократ≥њ в ≈гейському мор≥.