ћ≤ ≈Ќ—№ »… ѕ≈–≤ќƒ

     ѕ≥сл¤ ћ≥нойського виверженн¤ критська м≥нойська цив≥л≥зац≥¤ назавжди згасла. Ќатом≥сть набували сили м≥ста-держави грек≥в-ахейц≥в материковоњ √рец≥њ Ч перш за все, ћ≥кени, “иринф ≥ ѕ≥лос. јхейц≥, змушен≥ захищати своњ м≥ста в≥д ворог≥в, будували њх вершинах пагорб≥в ≥ обносили високими ст≥нами. ƒонин≥ збереглись залишки укр≥плень ћ≥кен ≥ “иринфа, споруджен≥ приблизно в 14-13 стол≥тт¤х до н. е.

   —т≥ни обох м≥ст складен≥ ≥з величезних, грубо обтесаних кам'¤них глиб, щ≥лини м≥ж ¤кими заповнювались глиною або м≥лким кам≥нн¤м. “акому способу кладки досл≥дники дали назву циклоп≥чноњ. —т≥ни ћ≥кен довжиною майже в к≥лометр мають товщину в≥д 6 до 10 м. ¬середин≥ ст≥н облаштован≥ сховища дл¤ продукт≥в та зброњ. ќсобливо широко в≥дом≥ центральн≥, так зван≥, Ћевов≥ ворота в ћ≥кенах. Ќад входом укр≥плена трикутна плита ≥з вапн¤ка, на ¤к≥й виконане рельЇфне зображенн¤ колони Ч символа правителей ћ≥кен Ч ≥ з обох бок≥в ф≥гури лев≥в. «а ст≥нами на вершин≥ пагорба височ≥в палац, ¤кий в план≥ значно поступавс¤ критським ≥ був набагато прост≥шим за  носський. ÷ентр його займало особливе прим≥щенн¤ дл¤ бенкет≥в, урочистих з≥брань та служ≥нн¤ культ≥в Ч мегарон Ч ≥з вогнищем в центр≥. „отири колони п≥дтримували дах ≥з отворами дл¤ в≥дведенн¤ диму.

     —еред найб≥льш ц≥кавих пам'¤ток арх≥тектури м≥кенського пер≥оду Ч гробниц≥ ахейських цар≥в. Ќайб≥льш в≥дома, так звана, гробниц¤ јтре¤, або скарбниц¤ јтре¤, в≥днесена досл≥дниками до 14 стол≥тт¤ до н. е. √робниц¤ розташована всередин≥ пагорба, ¤вл¤Ї собою прим≥щенн¤ круглоњ форми ≥з д≥аметром в 14,5 м ≥з купольним перекритт¤м висотою 13,2 м. ÷арськ≥ похованн¤ в≥др≥зн¤лись особливою пишн≥стю: обличч¤ померлих накривали золотими масками (нин≥ в Ќац≥ональному археолог≥чному музењ в јф≥нах збер≥гаЇтьс¤ золота ћаска јгамемнона), на т≥ло клали золот≥ брошки ≥ пластини. ѕоруч ≥з т≥лом померлого вкладали парадну зброю, прикрашену слоновою к≥сткою ≥ коштовност¤ми, золот≥ кубки, дорогоц≥нн≥ посудини.